Собака трясе головою — і власник одразу починає гуглити. Це нормальна реакція, бо іноді таке трясіння дійсно сигналить про проблему, а іноді це просто спосіб позбутися краплі води після купання чи набридливої мухи. Різниця між “нічого страшного” і “терміново до лікаря” часто ховається в деталях: як часто, як довго, чи є інші симптоми.
Спробуємо розібратися, коли варто хвилюватися, а коли можна просто спостерігати.
Найпоширеніші причини
Вуха у собак влаштовані так, що вологу з них не так просто прибрати самостійно. Тому після плавання чи купання пес трясе головою — це природний спосіб виштовхнути воду з вухового каналу. Якщо після цього все припиняється за кілька хвилин, турбуватися нема про що.
Інша частина проблем — це чужорідні предмети. Насіння трави, дрібні гілочки, комахи — все це може потрапити у вухо під час прогулянки в парку чи на дачі. Собака в такому випадку трясе головою різко, іноді скиглить, намагається лапою дістати до вуха. Схоже на те, як людина реагує, коли в око потрапила соринка — така сама наполегливість позбутися дискомфорту.
Отит — запалення вуха — одна з найчастіших причин, з якою власники звертаються до ветеринара саме через трясіння головою. У собак з висячими вухами (спанієлі, лабрадори, кокери) отит трапляється частіше, бо вухо погано провітрюється, там накопичується волога і тепло — ідеальні умови для розмноження бактерій чи грибків.
Алергія теж часто проявляється через вуха. Харчова алергія або реакція на пилок, побутову хімію — все це може викликати свербіж у вушних каналах. Собака буде не просто трясти головою, а й чесати вуха лапами, тертися головою об килим чи диван.
Вушні кліщі — окрема історія, особливо актуальна для цуценят і котів, які контактують з іншими тваринами на вулиці. При кліщах у вусі з’являються темні виділення, схожі на кавову гущу, і сильний свербіж.
Іноді причина взагалі не у вусі. Проблеми із зубами, запалення слинних залоз, навіть неврологічні порушення можуть викликати трясіння головою. Це рідше, але виключати такі варіанти не можна.
Як зрозуміти, що це просто дрібниця
Якщо собака трясе головою один раз після прогулянки чи купання і на цьому все закінчується — це варіант норми. Так само нормально, коли пес трохи труситься головою вранці, ніби прокидаючись, або після сну — це просто спосіб “прокинути” себе.
Ознаки того, що можна не хвилюватися:
- трясіння короткочасне і не повторюється часто протягом дня;
- немає неприємного запаху з вух;
- вухо чисте, без почервоніння чи виділень;
- собака поводиться як завжди — їсть, грає, активна;
- немає ознак болю при дотику до вуха чи голови.
Якщо все саме так — можна просто спостерігати ще день-два. Часто проблема зникає сама.
Коли треба йти до ветеринара
А ось тут вже інша розмова. Є симптоми, які ігнорувати не варто, бо запущений отит чи інфекція можуть призвести до серйозніших проблем — аж до втрати слуху чи розповсюдження запалення на внутрішнє вухо.
Звертатися до лікаря варто, якщо:
- собака трясе головою постійно, кілька разів на годину;
- з’явився неприємний, кислий або гнильний запах з вуха;
- вухо почервоніло, набрякло, гаряче на дотик;
- є виділення — жовті, коричневі, з кров’ю;
- собака скиглить чи вищить, коли ви торкаєтесь вуха або голови;
- пес нахиляє голову набік і тримає її так постійно;
- втрата апетиту, млявість, підвищена температура;
- собака трясе головою настільки сильно, що втрачає рівновагу.
Особливо насторожує ситуація, коли до трясіння додається нахил голови набік, який не проходить. Це може вказувати на ураження внутрішнього вуха або навіть на неврологічну проблему — тут зволікати точно не варто.
Якщо ви помітили в вусі чорні крупинки, схожі на молоту каву, разом з сильним свербінням — це, скоріш за все, вушні кліщі. Вони самі не проходять, потрібне специфічне лікування, яке призначить ветеринар після огляду.
Що робить ветеринар при огляді
На прийомі лікар зазвичай оглядає вухо отоскопом — спеціальним приладом з підсвіткою, який дозволяє побачити вуховий канал і барабанну перетинку. Це безболісна процедура, хоча деякі собаки нервуються через незвичне відчуття.
Якщо є підозра на інфекцію, можуть взяти мазок з вуха для аналізу під мікроскопом — це допомагає визначити, бактерії це, грибок чи кліщі. Від результату залежить, які краплі чи мазі призначать.
У складніших випадках, коли причина трясіння головою незрозуміла і немає видимих проблем з вухами, ветеринар може порекомендувати додаткові обстеження — рентген, аналіз крові, а іноді й консультацію невролога.
Профілактика — простіше, ніж лікування
Регулярний огляд вух — гарна звичка, яку варто виробити з цуценячого віку. Раз на тиждень варто заглядати у вуха собаки, перевіряти на наявність виділень, неприємного запаху чи почервоніння.
Після купання чи плавання вуха варто протирати сухою серветкою або спеціальним лосьйоном для очищення вух — це особливо актуально для порід з висячими вухами.
Стрижка шерсті навколо вух теж допомагає — менше волосся означає краще провітрювання і менше шансів на застій вологи.
Для собак, схильних до отитів чи алергій, ветеринари часто рекомендують спеціальні профілактичні краплі або регулярну чистку вух розчином, який продається в зоомагазинах чи ветаптеках.
Годування теж має значення. Якщо у собаки харчова алергія, яка проявляється проблемами з вухами, підбір гіпоалергенного корму може значно зменшити частоту рецидивів.
Кілька практичних порад власникам
Не варто чистити вуха собаці ватними паличками — це може занурити бруд ще глибше або навіть пошкодити барабанну перетинку. Краще використовувати ватні диски чи спеціальні серветки, і тільки для зовнішньої частини вуха.
Якщо собака почала трясти головою після прогулянки в лісі чи високій траві, перевірте вуха самостійно — можливо, там застрягла травинка чи колючка, яку можна дістати пінцетом обережно, не заглиблюючись.
Не варто самостійно закапувати будь-які краплі “про всяк випадок” без консультації лікаря — деякі препарати протипоказані при пошкодженій барабанній перетинці і можуть погіршити ситуацію.
Трясіння головою — симптом досить поширений, і в більшості випадків не такий страшний, як здається на перший погляд. Головне — вміти відрізнити разову реакцію на воду чи травинку від справжньої проблеми зі здоров’ям. Спостерігайте за поведінкою собаки, перевіряйте вуха регулярно, і якщо щось насторожує — краще один раз зайвий сходити до ветеринара, ніж потім лікувати запущений отит тижнями.