Перше щеплення цуценя отримує ще у заводчика — зазвичай у 8-9 тижнів. Але якщо ви взяли собаку з притулку або підібрали на вулиці, план вакцинації доведеться складати з нуля разом із ветеринаром. Тут я розпишу орієнтовну схему по місяцях, щоб ви розуміли логіку процесу і не губилися серед назв хвороб та вакцин.
Одразу скажу: точні терміни та препарати завжди узгоджуйте з лікарем. Порода, вага, стан здоров’я цуценя, епідеміологічна ситуація в регіоні — все це впливає на конкретний графік. Те, що написано нижче — загальноприйнята практика, а не жорстка інструкція.
Чому не можна вакцинувати зовсім маленьких цуценят
До 6-8 тижнів у малюків працює материнський імунітет — антитіла, які вони отримали з молозивом. Це круто захищає їх від хвороб у перші тижні життя, але має і зворотний бік: ці ж антитіла нейтралізують вакцину, якщо зробити щеплення зарано. Виходить, що ви наче й вакцинували цуценя, а імунітет насправді не сформувався.
Саме тому ветеринари не поспішають з першими уколами. Материнський імунітет поступово згасає до 8-16 тижнів, і в цей період важливо потрапити з вакцинацією точно в ціль — не занадто рано і не занадто пізно.
Перше щеплення: 6-8 тижнів
Зазвичай першу вакцину роблять у 8 тижнів, хоча деякі схеми допускають і 6. Захищає вона від найбільш небезпечних для цуценят хвороб:
- парвовірусний ентерит — вбиває швидко, особливо малят до 6 місяців;
- чума м’ясоїдних (чумка) — уражає нервову систему, шлунково-кишковий тракт, дихальні шляхи;
- інфекційний гепатит;
- лептоспіроз — часто додають, особливо якщо собака буде гуляти в парках чи на дачі, де можуть бути калюжі, в яких водяться гризуни-переносники.
За два тижні до щеплення обов’язково дають глистогінний засіб. Черв’яки в кишечнику знижують ефективність вакцини, тому цим пунктом нехтувати не варто, навіть якщо цуценя виглядає абсолютно здоровим.
Після першого уколу цуценя ще не можна виводити на вулицю. Іноді власники порушують це правило “просто на руках погуляти” — і даремно, вірус парвовірусу живе в ґрунті місяцями і чіпляється навіть через взуття господаря.
Ревакцинація: 10-12 тижнів
Через 3-4 тижні після першого щеплення роблять повторну вакцинацію тим же препаратом (або аналогічним за складом). Це закріплює імунну відповідь — одного уколу зазвичай недостатньо, щоб сформувати стійкий захист.
На цьому ж етапі часто додають вакцину проти сказу, хоча в деяких схемах її переносять на пізніший вік — після зміни зубів, приблизно у 6-7 місяців. Тут все залежить від конкретного виробника вакцини та рекомендацій клініки, куди ви звертаєтесь.
Через 2 тижні після другого щеплення у цуценяти вже формується робочий імунітет, і можна потроху виходити на прогулянки — спочатку короткі, у чистих місцях, подалі від собачих майданчиків із великим скупченням тварин.
Третє щеплення: 12-16 тижнів
Цей етап часто збігається зі зміною молочних зубів на постійні. У цей період знову можуть з’явитися “провали” в імунітеті, тому ветеринари рекомендують ще одну ревакцинацію комплексною вакциною плюс — якщо не робили раніше — щеплення від сказу.
У деяких великих порід (німецька вівчарка, лабрадор, кавказька вівчарка) саме зараз ветеринар оцінює загальний стан здоров’я, вагу, розвиток кісткової системи — це важливо, бо великі собаки схильні до дисплазії суглобів, і рання діагностика допомагає скоригувати харчування та навантаження.
Річна ревакцинація
Через рік після завершення основного курсу щеплень робиться перша річна ревакцинація. Далі — щорічно, протягом усього життя собаки. Дехто вважає, що доросла здорова собака вже “напрацювала” стійкий імунітет і щеплення можна пропустити. Це помилка: захист від більшості вірусних інфекцій з часом слабшає, і без підтримки собака знову стає вразливою.
Планова щорічна вакцинація зазвичай включає:
- чуму м’ясоїдних;
- парвовірусний ентерит;
- інфекційний гепатит;
- лептоспіроз;
- сказ (в Україні щеплення від сказу для домашніх тварин обов’язкове за законом).
Додаткові щеплення: коли потрібні
Окрім базового списку, ветеринар може порадити вакцину від бордетельозу (так званого “собачого кашлю”) — особливо якщо плануєте водити собаку в груповий дресирувальний клас, готель для тварин чи часто відвідувати виставки. Там високий ризик контакту з носіями інфекції навіть у зовні здорових тварин.
Також існує вакцина проти лайм-бореліозу — актуальна для регіонів з великою кількістю кліщів, якщо собака багато часу проводить у лісі чи на природі. Не всі клініки роблять цю вакцинацію рутинно, тому питайте окремо.
Приблизна таблиця графіка щеплень
Щоб було наочніше, ось узагальнена схема:
- 6-8 тижнів — перше комплексне щеплення (чума, парвовіроз, гепатит, лептоспіроз);
- 10-12 тижнів — ревакцинація тим же препаратом + сказ (за схемою клініки);
- 12-16 тижнів — третє щеплення після зміни зубів, повторна ревакцинація сказу за потреби;
- 12 місяців — перша річна ревакцинація повним комплексом;
- далі — щорічно протягом усього життя.
Проміжки між щепленнями можуть трохи змінюватися залежно від виробника вакцини — деякі препарати розраховані на схему 3-4 тижні між уколами, інші — на 2-3. Читайте інструкцію або довіртеся лікарю, який веде вашого цуценя.
Що робити до і після щеплення
За кілька днів до вакцинації поспостерігайте за цуценям: апетит, стілець, активність мають бути в нормі. Якщо малюк млявий, відмовляється від їжі чи має розлад шлунку — щеплення краще відкласти, повідомивши про це ветеринара.
У день вакцинації не годуйте цуценя щільно — краще легкий сніданок за пару годин до візиту в клініку. Це знижує ризик нудоти від стресу чи самої процедури.
Після уколу перші 10-14 днів — карантин. Ніяких прогулянок, контактів з іншими тваринами, купання. Цуценя може бути трохи млявим у перші 1-2 дні, можлива невелика припухлість у місці уколу — це нормальна реакція. А от висока температура, блювота, пронос чи набряк морди — привід терміново їхати назад до лікаря, це може бути алергічна реакція.
Помилки, яких варто уникати
Деякі власники намагаються “заощадити” і роблять щеплення самостійно, купивши вакцину в зоомагазині. Це погана ідея: неправильне зберігання препарату, порушення дозування чи техніки введення можуть звести нанівець весь ефект, а іноді й нашкодити здоров’ю тварини.
Інша поширена помилка — пропуск ревакцинації через те, що “перше щеплення ж уже зробили”. Без повторного уколу імунна відповідь може бути неповною, і цуценя залишається вразливим саме в той період, коли ризик зараження найвищий — під час активних прогулянок і знайомств з іншими собаками.
І ще один нюанс: не варто змінювати виробника вакцини посеред курсу без консультації з ветеринаром. Хоча в більшості випадків це не критично, краще дотримуватись однієї схеми від початку до кінця.
Графік щеплень — це не бюрократична формальність, а реальний захист життя цуценяти в перші, найвразливіші місяці. Дотримуючись термінів, консультуючись з ветеринаром і не ігноруючи карантинні періоди, ви даєте своєму песику шанс вирости здоровим і уникнути хвороб, які досі залишаються смертельно небезпечними для собак без вакцинації.