Колтун виникає не за один день. Спочатку це просто заплутане пасмо десь за вухом або під пахвою, а через тиждень-два — щільний ковтун, який доводиться вирізати ножицями разом зі шматком шерсті. Господарі колі, ши-тцу, афганських хортів чи звичайних дворняг з густим підшерстком знають цю проблему не з чуток. Розберемося, що реально допомагає, а що — просто витрата часу.
Чому взагалі утворюються колтуни
Шерсть плутається там, де є тертя. Пахви, за вухами, шия під нашийником, штани на задніх лапах, хвіст — класичні зони ризику. Додайте вологу (собака промокла під дощем чи скупалася) і відмерлий підшерсток, який не вичесали вчасно, — і колтун гарантований.
У довгошерстих порід типу мальтезе, йоркширського тер’єра чи кокер-спанієля шерсть росте швидко і густо. Якщо пропустити вичісування хоча б на тиждень під час линьки, підшерсток встигає скотатися в щільні грудки. А чим довше тягнути, тим складніше потім розплутати без болю для тварини.
Ще один фактор — неправильне сушіння після купання. Якщо витерти собаку рушником і дати шерсті висохнути природним шляхом без розчісування, волокна сплутуються під час висихання. Це особливо актуально для порід із хвилястою або кучерявою шерстю — пуделів, бішонів.
Як часто вичісувати
Тут все залежить від породи і густоти підшерстка.
- Собаки з густим підшерстком (колі, самоєд, кеесхонд) — щодня або через день, особливо в період линьки.
- Породи з шовковистою шерстю без густого підшерстка (йоркшир, мальтезе, ши-тцу) — щодня, бажано.
- Собаки з хвилястою чи кучерявою шерстю (пудель, бішон фризе) — через день мінімум, краще щодня.
- Спанієлі та сеттери з густими “штанами” на лапах і вухах — щодня саме ці зони, решту тіла можна рідше.
Якщо чесно, ідеальний варіант — вичісувати трохи щодня, по 10-15 хвилин, ніж влаштовувати генеральне розчісування раз на тиждень на годину. Собаці так легше психологічно, та й колтуни просто не встигають утворитися.
Правильні інструменти — половина успіху
Одним гребінцем тут не обійтися. Для довгошерстих порід знадобиться цілий набір.
Пуходерка (щітка з металевими зубцями-петельками) добре витягує відмерлий підшерсток, але може травмувати шкіру, якщо тиснути занадто сильно. Використовуйте її обережно, легкими рухами.
Гребінець з рідкими зубцями — для перевірки, чи не залишилось заплутаних ділянок після основного вичісування. Проводите ним по всій довжині шерсті, від коренів до кінчиків.
Гребінець з частими зубцями стане в пригоді для делікатних зон — морди, вух, лап. Там шерсть тонша і чутливіша.
Слікер (щітка з тонкими вигнутими зубцями) добре розправляє шерсть і забирає дрібне сміття, листя, реп’яхи після прогулянки.
Для тих порід, де вже утворилися невеликі колтуни, знадобиться спеціальний розпорювач — інструмент з лезом, який акуратно розрізає скотану шерсть, не травмуючи шкіру. Простими ножицями краще не користуватися: легко порізати собаку, якщо колтун близько до тіла.
Техніка вичісування без сліз (в обох сенсах)
Починайте завжди з голови і рухайтесь до хвоста, від коренів до кінчиків. Якщо чесати тільки поверхню, не торкаючись підшерстка ближче до шкіри, колтуни там просто продовжать формуватися непомітно.
Тримайте пасмо шерсті біля основи однією рукою, а іншою вичісуйте кінчики. Це знімає натяг зі шкіри і собаці не боляче. Багато хто робить навпаки — тягне гребінцем від шкіри одразу, і тварина, природно, починає вириватися чи скиглити.
Приділяйте особливу увагу проблемним зонам: за вухами, під пахвами, в паху, на животі, під хвостом. Саме там шерсть найтонша і найшвидше плутається через тертя і вологу.
Якщо натрапили на невеликий вузлик, не смикайте різко. Спробуйте розібрати пальцями, потім гребінцем з частими зубцями, працюючи від країв вузлика до центру. Спрей-антиколтун (кондиціонер у спреї) сильно полегшує процес — він змащує волосини і вони легше розходяться.
Купання: як не нашкодити
Перед купанням шерсть обов’язково потрібно повністю розчесати. Волога тільки посилює заплутування, і якщо в шерсті були дрібні вузлики, після води вони перетворяться на щільні колтуни.
Використовуйте шампунь, підібраний саме під тип шерсті — для довгошерстих порід існують окремі лінійки з протизаплутуючим ефектом. Після шампуню обов’язково кондиціонер чи бальзам, він розгладжує кутикулу волосини.
Сушити краще феном з холодним чи теплим (не гарячим) повітрям, одночасно розчісуючи шерсть щіткою чи гребінцем. Це так званий “блоу-драй” метод, який використовують грумери. Якщо просто дати собаці обсохнути природно, особливо в прохолодному приміщенні, шерсть точно почне скручуватися в тих самих проблемних зонах.
Рушником варто промокати, а не терти — тертя тільки заплутує волокна ще сильніше.
Живлення і стан шерсті
Не тільки зовнішній догляд впливає на якість шерсті. Раціон з достатньою кількістю омега-3 жирних кислот (риб’ячий жир, лосось) робить шерсть менш ламкою і схильною до заплутування. Суха, ламка шерсть плутається набагато швидше, ніж здорова і еластична.
Якщо помічаєте, що шерсть стала тьмяною, ламкою, а колтуни утворюються навіть при регулярному вичісуванні — варто перевірити раціон або проконсультуватися з ветеринаром щодо можливого дефіциту вітамінів.
Стрижка та тримінг як профілактика
Для деяких порід періодична стрижка — не примха, а необхідність. Ши-тцу, мальтезе, пуделі часто потребують стрижки кожні 6-8 тижнів, особливо якщо власник не готовий вичісувати щодня.
Коротша шерсть плутається значно менше. Якщо немає часу чи бажання на щоденний ретельний догляд, обговоріть з грумером варіант більш короткої стрижки — це реально полегшує життя і вам, і собаці.
Для порід з густим підшерстком типу колі чи самоєда стрижка “під нуль” не рекомендується — підшерсток виконує терморегуляційну функцію. Тут краще регулярний тримінг і вичісування спеціальними інструментами для видалення підшерстка (фурмінатор), особливо в сезон линьки навесні та восени.
Що робити, якщо колтун вже є
Дрібний колтун можна спробувати розібрати руками, попередньо нанісши спрей-антиколтун чи навіть трохи дитячої олії. Розділяйте на менші пасма, працюйте пальцями від країв.
Якщо колтун щільний і близько до шкіри — краще не мучити собаку і не ризикувати травмувати шкіру ножицями. Зверніться до грумера, там акуратно вирішать проблему спеціальним інструментом чи машинкою.
Головне правило: ніколи не тягніть різко і не намагайтесь вирвати колтун силою. Собака запам’ятає негативний досвід і надалі буде боятися будь-якого вичісування, навіть профілактичного.
Регулярний догляд простіше і дешевше, ніж боротьба з наслідками занедбаності. Десять хвилин щодня з гребінцем в руках — і колтуни просто не встигнуть з’явитися. А собака звикне до процедури і навіть почне отримувати від неї задоволення, як від масажу.