Кіт раптом почав чухатися частіше, ніж зазвичай, кусає себе за бік або смикає головою, ніби щось йому заважає спати. Перше, що спадає на думку — блохи. І правильно спадає, бо це найпоширеніша причина такої поведінки, навіть якщо тварина взагалі не виходить на вулицю.
Так, домашні коти теж підхапують бліх. Яйця й личинки можуть потрапити в квартиру на взутті, з речами, через відкрите вікно чи навіть із сусіднім котом, який забіг на балкон. Тому питання “звідки вони взялися, якщо кіт не гуляє” — не аргумент проти діагностики.
Перші ознаки, що варто помітити
Блохи не завжди видно неозброєним оком, особливо на початковій стадії зараження. Але поведінка тварини часто видає проблему швидше, ніж огляд шерсті.
Зверніть увагу на такі моменти:
- кіт постійно чухається, особливо у ділянці шиї, за вухами, біля основи хвоста;
- з’являються невеликі болячки або кірочки на шкірі — результат розчісування;
- шерсть виглядає скуйовдженою місцями, ніби кіт вигризає окремі ділянки;
- тварина стає нервовою, погано спить, часто прокидається і облизується;
- у кошенят може з’явитися блідість ясен — ознака анемії через втрату крові.
Якщо хоча б два-три пункти збігаються — час перевіряти детальніше.
Як перевірити напевно
Найпростіший спосіб — гребінець з дрібними зубцями. Розчісуйте шерсть проти росту, особливо в районі попереку і хвоста, там блохи люблять ховатися найбільше. Після кожного проведення струшуйте гребінець над білим аркушем паперу або вологою серветкою.
Якщо на папері з’являються темні крупинки, схожі на молотий перець, а при контакті з водою вони розчиняються і залишають червонувато-коричневий слід — це екскременти бліх, перетравлена кров. Сам факт наявності таких “крихт” вже підтверджує зараження, навіть якщо жодної живої комахи ви не побачили.
Іноді вдається помітити й самих бліх — маленьких, темно-коричневих, які швидко рухаються між волосинками. Вони не сидять на місці, тому ловити їх складно, зате рух самого по собі достатньо, щоб зрозуміти — проблема є.
Огляньте також живіт, пахви передніх лап і ділянку під підборіддям. Там шкіра тонша, і подразнення видно краще.
Чим небезпечні блохи для кота
Здається, ну подряпається трохи, що страшного. Насправді наслідки можуть бути серйознішими, ніж просто дискомфорт.
Слина бліх викликає алергічну реакцію у багатьох котів — так званий блошиний алергічний дерматит. Шкіра запалюється, з’являються висипання, кіт розчісує ці ділянки до ран, а рани можуть інфікуватися.
Ще один момент, про який часто забувають — блохи є переносниками стрічкових черв’яків (огірковий ціп’як). Якщо кіт проковтне блоху під час вилизування, а всередині неї були личинки паразита, зараження гарантоване. Тому обробку від бліх варто поєднувати з контролем за глистами.
У кошенят чи ослаблених тварин масове зараження бліхами здатне спричинити анемію через постійну втрату крові. Це вже серйозний привід звертатися до ветеринара, а не просто купувати шампунь у зоомагазині.
Способи виведення бліх у кота
Варіантів обробки зараз багато, і вибір залежить від віку тварини, ваги, наявності вагітності чи хвороб. Ось основні категорії засобів.
Краплі на холку. Найпопулярніший формат — зручно, діє довго (зазвичай 30 днів), не потребує купання. Наносяться на шкіру між лопатками, туди кіт не дотягнеться язиком. Важливо підбирати дозування за вагою тварини — препарат для великого собаки категорично не підходить коту, навіть у меншій кількості.
Спреї. Підходять для обробки шерсті цілком, часто використовуються разом із краплями для посилення ефекту або як самостійний засіб для кошенят від певного віку. Мінус — деякі коти панічно бояться шипіння балончика.
Шампуні від бліх. Дають швидкий, але короткочасний ефект. Гарний варіант як перший крок, коли зараження масове і потрібно негайно зменшити кількість комах, а потім закріпити результат краплями чи нашийником.
Таблетки. Діють системно, комаха гине після укусу, коли встигає всмоктати кров із препаратом у крові тварини. Зручно тим, хто не хоче возитися з нанесенням на шкіру, але призначати такий засіб краще після консультації з ветеринаром.
Нашийники. Працюють довго, до кількох місяців, зручні для профілактики. Але як екстрене рішення при вже наявному зараженні можуть бути недостатньо ефективними самі по собі.
При виборі завжди дивіться на вік кота — багато засобів забороняються для кошенят до 8-12 тижнів. Вагітним і годуючим кішкам теж підходить далеко не все, тому в таких випадках краще проконсультуватись з лікарем, а не орієнтуватись на пораду продавця в зоомагазині.
Обробка приміщення — обов’язковий етап
Ось про що часто забувають власники: вивести бліх тільки з кота недостатньо. Яйця, личинки і лялечки живуть у щілинах підлоги, килимах, підстилках, шпаринах меблів. Якщо обробити тільки тварину, за пару тижнів цикл почнеться знову — з середовища вилупляться нові дорослі особини.
Що робити:
Виперіть все, на чому спить кіт — підстилки, пледи, лежанки, при температурі не нижче 60 градусів. Пропилососьте килими, м’які меблі, плінтуси особливо ретельно, приділяючи увагу кутам і місцям під диванами. Мішок від пилососа краще одразу викинути після прибирання, інакше личинки продовжать розвиватись усередині нього.
Для сильного зараження існують спеціальні спреї для приміщень, які діють саме на яйця і личинок, розриваючи цикл розмноження комах. Такі засоби продаються в зоомагазинах і ветаптеках, застосовувати їх варто за інструкцією, провітрюючи приміщення після обробки.
Профілактика на майбутнє
Регулярна обробка — найпростіший спосіб уникнути повторного зараження. Навіть якщо кіт живе виключно вдома, раз на місяць-два варто наносити краплі або оновлювати нашийник, особливо в теплу пору року, коли активність бліх зростає.
Гребінець з дрібними зубцями теж стане в пригоді — регулярне вичісування дозволяє помічати проблему на найранішій стадії, ще до того, як шкіра почне подразнюватись.
Якщо у квартирі живе кілька тварин, обробляти потрібно всіх одночасно, навіть тих, у кого явних ознак немає. Інакше блохи просто мігрують від однієї тварини до іншої, і боротьба затягнеться надовго.
Блохи — неприємна, але цілком вирішувана проблема. Головне — не тягнути з діагностикою, перевіряти шерсть регулярно і не забувати про обробку приміщення разом із самою твариною. Тоді результат буде стійким, а кіт швидко забуде про свербіж і поверне собі звичний спокійний настрій.