Пір’я для папуги — це не просто краса. Це терморегуляція, захист шкіри, можливість літати і навіть спосіб спілкування з іншими птахами. Якщо пір’яний покрив у поганому стані, птах мерзне, погано літає і часто просто нещасний. Тому доглядати за пір’ям треба системно, а не тільки тоді, коли помітили проблему.
Чому папуга сам чистить пір’я, але цього мало
Птахи справді доглядають за собою самостійно — цей процес називається преенінг. Папуга перебирає пір’їнки дзьобом, вирівнює борідки, розподіляє жир із куприкової залози. У багатьох видів (какаду, амазони, жако) цієї залози взагалі немає або вона слабо розвинена — замість цього в них є спеціальний пудровий пух, який розсипається дрібними частинками і виконує ту ж функцію захисту.
Але одного лиш самостійного догляду недостатньо, коли:
- у квартирі сухе повітря через опалення;
- птах живе в маленькій клітці і мало рухається;
- раціон бідний на вітаміни та жирні кислоти;
- папуга перебуває у стресі й перестає доглядати за собою.
В таких умовах пір’я тьмяніє, стає ламким, з’являються оголені ділянки шкіри. Іноді власники плутають це з линькою, хоча насправді проблема глибша.
Чи потрібно купати папугу
Так, потрібно. Практично всі види папуг у дикій природі регулярно контактують з водою — хтось купається в калюжах після дощу, хтось любить сидіти під тропічною зливою серед листя. У домашніх умовах цю потребу нікуди не подіти.
Купання виконує кілька функцій одразу. Воно зволожує пір’я і шкіру, особливо взимку, коли батареї сушать повітря до критичних показників. Допомагає позбутися пилу і бруду, які накопичуються на пір’їнках. Стимулює природний преенінг — після купання птах ретельніше чистить себе. І, що цікаво, для деяких видів це ще й спосіб зняти стрес.
Хвилясті папужки, корела, розелли зазвичай купаються охоче й самостійно, якщо їм запропонувати ємність із водою. А от великі папуги — жако, ара, какаду — часто більш вибагливі і можуть довго ігнорувати купальню, поки не звикнуть.
Способи купання
Варіантів кілька, і який підійде саме вашому птаху — доведеться перевірити дослідним шляхом.
Купальня в клітці — неглибока ємність з водою кімнатної температури, яку ставлять на дно клітки або підвішують. Хвилясті папужки часто самі залазять туди і бризкаються із задоволенням.
Обприскування з пульверизатора — актуально для видів, які бояться занурення у воду, але люблять “дощик”. Дрібний розпил, вода трохи тепліша за кімнатну температуру, розпилювати з відстані 30-40 см, щоб струмінь не бив прямо в птаха, а падав дрібними краплями зверху, як імітація дощу.
Душ разом із власником — деякі жако й ара обожнюють сидіти на плечі чи спеціальній жердинці у ванній, поки тече тепла вода неподалік. Головне — не спрямовувати струмінь прямо на птаха і стежити за температурою.
Природне купання під час прогулянки — влітку, якщо є засклений балкон або можливість винести клітку на вулицю під легкий дощик, деякі папуги радо цим користуються.
Як часто купати
Універсальної відповіді немає, бо все залежить від виду, сезону й індивідуальних вподобань конкретного птаха. Проте є орієнтовні рамки, від яких можна відштовхуватись.
Влітку, коли повітря і так вологіше, а спека змушує птахів шукати прохолоди, купання можна пропонувати 2-3 рази на тиждень. Взимку, під час опалювального сезону, частота навіть зростає — до 3-4 разів, бо повітря в квартирах стає надзвичайно сухим, а пересушена шкіра починає свербіти, птах може почати вискубувати пір’я через дискомфорт.
Хвилясті папужки та корела зазвичай купаються частіше й охочіше за великих родичів. Жако, наприклад, часто взагалі не показує особливого ентузіазму до води, і тут доводиться пропонувати купання регулярно, спостерігаючи за реакцією — можливо, підійде саме обприскування, а не занурення.
Які помилки припускаються власники
Найпоширеніша помилка — використання холодної води. Вода має бути кімнатної температури або злегка теплою, ніколи не крижаною і не гарячою. Різкий перепад температури може спричинити застуду або стрес.
Друга типова проблема — купання ввечері, перед сном. Мокрий птах, якому не вистачило часу висохнути природним шляхом, легко застуджується, особливо якщо в кімнаті протяг чи прохолодно. Оптимальний час — перша половина дня, коли попереду ще багато годин світла і тепла, щоб пір’я встигло висохнути природним шляхом.
Ще одна помилка — примусове купання. Якщо птах панічно боїться води, тримати його насильно в купальні чи бризкати попри явний спротив — це тільки погіршить ситуацію і додасть стресу. Краще почати з малого: поставити ємність з водою поруч, дати звикнути до її вигляду, іноді покласти туди листя салату чи улюблене ласощі, щоб зацікавити.
Використання мила, шампуню чи будь-яких мийних засобів для купання птахів — категорично неприпустимо. Пір’я папуги вкрите природним жировим шаром, і будь-яка хімія його руйнує, позбавляючи водовідштовхувальних властивостей.
Догляд за пір’ям після купання
Після водних процедур не варто сушити птаха феном чи ставити клітку прямо під батарею — це занадто різкий і агресивний спосіб. Природне висихання на теплому повітрі, без протягів, найкращий варіант. Більшість папуг після купання самі активно чистяться, розправляють крила, трясуть тілом — так вони допомагають собі висохнути й розподілити природні жири по пір’ю.
Харчування як частина догляду за пір’ям
Стан пір’я безпосередньо залежить від раціону. Жирні кислоти омега-3 і омега-6, які містяться, наприклад, у насінні льону чи невеликій кількості волоських горіхів, покращують блиск і еластичність пір’я. Вітамін А, якого багато в моркві, гарбузі, зелені, підтримує здоров’я шкіри та слизових. Білок теж важливий — недостатня його кількість у раціоні часто призводить до ламкості пір’я під час линьки.
Якщо папуга сидить виключно на зерновій суміші без овочів, фруктів і зелені, рано чи пізно це відобразиться на зовнішньому вигляді — пір’я стане тьмяним, ламким, з’являться проплішини.
Коли варто звернутися до орнітолога
Купання і правильне харчування вирішують більшість проблем із пір’ям, але не всі. Якщо птах активно вискубує пір’я до крові, з’являються запалені ділянки шкіри, пір’я випадає жмутками поза сезоном линьки або з’являється неприємний запах — це привід звернутися до ветеринара-орнітолога. Причиною можуть бути паразити, грибкові інфекції, гормональні порушення або навіть психологічні розлади через самотність і брак уваги.
Самостійне лікування в таких випадках часто тільки погіршує ситуацію, тому краще не зволікати з візитом до фахівця.
Регулярне купання, збалансоване харчування і уважне спостереження за поведінкою птаха — ось три кити, на яких тримається здоров’я пір’я. Це не забирає багато часу, зате папуга виглядає яскравим, доглянутим і, що найголовніше, почувається комфортно у своєму пір’яному вбранні.